Вплив сім'ї на успішне виховання та навчання дитини з особливими освітніми потребами
Дитина з особливими освітніми потребами - не пасивний член суспільства, а особистість, яка має право на задоволення власних соціальних потреб:
- на повноцінну освіту,
- відпочинок,
- працю,
- створення сім'ї,
- пенсійне забезпечення,
- доступ до культурних цінностей.
Тому питання особистісного розвитку дитини з особливими освітніми потребами привертає велику увагу батьків, педагогів, психологів, дефектологів. З огляду на це ведуться пошуки чинників, що сприяють успішному вихованню та навчанню маленької особистості та запобіганню труднощів її адаптації. Основну роль у вихованні дітей з особливими освітніми потребами відіграють саме батьки, бо важливою функцією сімейного виховання є пробудження та підтримка в дітях прагнення навчатися.
У чому ж полягає вплив сім'ї і школи на успішне навчання дитини з ООП?
Сучасна школа дає дитині наукові знання і виховує свідоме ставлення до дійсності, а родина забезпечує практичний життєвий досвід, виховує вміння налагоджувати дружні стосунки з ровесниками, дотримуватися позитивної соціальної поведінки, справедливості. Важливим є рівень психологічної зрілості дитини, що характеризується високим ступенем розвитку таких якостей і процесів, як:
сформованість прийомів ігрової діяльності;
розвиток соціальних емоцій і достатній рівень морального розвитку;
розвиток уяви;
достатній рівень наочно-образного мислення, пам'яті, мовлення, уваги, спостережливості;
адекватна самооцінка.
Важливо, щоб педагоги і родина виховували в особливого вихованця навички:
сприймати й оцінювати себе як повноцінну особистість;
усвідомлювати й відображати особисті почуття та бажання;
визначати своє місце в колективі;
адекватно реагувати на помилки та невдачі;
приймати рішення;
розв'язувати конфлікти позитивним шляхом;
позитивно сприймати інших дітей та спілкуватися з ними.
І батьки, і школа завжди можуть знайти можливість для формування пізнавального інтересу в школярів з ООП. Перш за все потрібно сформувати позитивне ставлення до діяльності, розкрити її зміст, потім залучити дітей до розв'язання практичних та пізнавальних завдань; у ході роботи обов'язково підкреслити досягнення дітей, підбадьорювати та підтримувати інтерес постановкою все нових і нових завдань та питань. Якщо стане помітно, що школярі не цікавляться навчанням та навчальними предметами, то спершу потрібно з'ясувати, чим іншим вони цікавляться, яке коло інтересів. Це важливо знати, щоб виховувати пізнавальні інтереси на основі вже наявних та запобігти нерівномірному розвитку здібностей. Якщо дитина зазнає труднощів у навчанні, то можна скористатися такими порадами.
При появі у дитини труднощів в оволодінні письмом:
1. Важливо вчасно помітити, що дитині важко писати, можна самому, а краще з педагогом, проаналізувати, в чому утруднення: поганий почерк, повільне письмо, недописування, неправильне написання літер, порушена диференціація звуків тощо.
2. Звернутися до дитячого психолога, дефектолога чи логопеда.
3. Отримавши у дефектолога, логопеда рекомендації та певні завдання, потрібно виконувати їх разом з дитиною щодня по 20-25 хвилин.
Які ж можна дати рекомендації батькам щодо подолання у дітей труднощів у набутті навичок читання?
Постійно приділяйте увагу розвитку зв'язного мовлення, збагачуйте словниковий запас, слідкуйте за правильністю вимови звуків.
Своєчасно звертайтеся до логопеда при порушенні вимови звуків та утрудненні в опануванні навичками читання.
Доброзичливо, а не насильно прилучайте дитину до читання.
Необхідно обов'язково сформувати у дитини потребу та бажання читати. Для цього корисно пропонувати книги, які їй цікаві. Не наполягати, щоб дитина читала тільки вголос. Корисно щоденно читати вголос всього кілька хвилин для відпрацювання темпу та закріплення навичок читання. Добре заохочувати дитину та переконувати її, що труднощі в оволодінні навичками читання можна та потрібно подолати.
Виховання та розвиток кожної дитини відбувається за певних умов і під впливом інших осіб. Кожному, хто виховує дітей з особливими потребами, завжди треба пам'ятати слова великого вченого І. Павлова:
"...Ніщо не залишається непорушним, а все завжди може змінитися на краще. Аби тільки були створені відповідні умови " .
